Lance!
| Lance! | |
|---|---|
 | |
| Посилання | lancenet |
| Тип | щоденна газета |
| Мови | португальська |
| Започатковано | 26 жовтня 1997 |
| Адреса офісу | Ріо-де-Жанейро |
Lance! — бразильське спортивне медіа, засноване 1997 року. Спочатку виходило як щоденна друкована газета, присвячена переважно футболу та іншим видам спорту. Штаб-квартира розташована в Ріо-де-Жанейро. Після припинення друкованого випуску 2020 року видання продовжило роботу в інтернеті під назвою Lancenet! та брендом Lance!.
Газету заснували за ініціативою журналіста Вальтера де Маттоса Жуніора, орієнтуючись, зокрема, на іспанське спортивне видання Marca. Перший номер вийшов 26 жовтня 1997 року. У різні періоди Lance! мала регіональні редакції та випуски для кількох штатів Бразилії.
Перший номер Lance! вийшов 26 жовтня 1997 року[1]. Інтернет-сайт Lancenet! став доступним приблизно за тиждень до цього. На обкладинках першого випуску були зображені бразильські футболісти Віола та Ромаріо. Спочатку редакція налічувала близько 100 працівників, однак уже наступного року видання зіткнулося з фінансовими труднощами й опинилося на межі закриття. Згодом газета стабілізувала діяльність і розширила охоплення аудиторії. Lance! виходила в компактному таблоїдному форматі та вирізнялася повноколірним оформленням. Основну увагу приділяла бразильському футболу, але також висвітлювала міжнародні змагання, зокрема за участю бразильських футболістів, які виступали за кордоном.
7 листопада 2004 року газета почала виходити в штаті Мінас-Жерайс. 27 листопада 2005 року, у партнерстві з газетою Diário do Amazonas, було запущено випуск для Манауса. У 2013 році Lance! з'явилася в Порту-Алегрі, проте місцеве видання проіснувало лише рік[2]. Згодом припинили виходити також випуски для Мінас-Жерайс і штату Амазонас. Основні редакції розташовувалися в Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу та Белу-Оризонті. У різні періоди видання також мало редакційні представництва в Бразиліа, Гоянії, Манаусі та Порту-Алегрі, а регіональні випуски давали змогу охоплювати читачів у різних частинах країни.
29 січня 2006 року вийшов тритисячний номер газети. 30 жовтня 2007 року, з нагоди десятої річниці заснування, Lance! випустила спеціальний номер із висловлюваннями відомих представників політики та спорту. Його наклад становив один мільйон примірників. На той час газета посідала десяте місце серед бразильських газет за тиражем[3].
У липні 2009 року дослідницький інститут Marplan оцінив аудиторію друкованого видання у два мільйони читачів. За той самий місяць вебсайт Lance! мав 9,2 мільйона унікальних користувачів. За даними Бразильського інституту перевірки тиражів (Instituto Verificador de Circulação), газета мала найбільші продажі серед газет у роздрібній торгівлі штату Сан-Паулу. Того ж місяця ціна одного примірника зросла з 1,25 до 1,50 бразильського реала, а редакція взяла на себе зобов'язання збільшити обсяг номера на чотири сторінки. У 2009 році в компанії працювало близько 450 осіб[4] .
У 2010 році Lance! перемогла в категорії друкованої журналістики на другій премії Brazil Sports and Social Inclusion Award. Нагороду присудили за серію репортажів Torcedor diferenciado («Особливий уболівальник»), підготовлену журналістом Еріхом Онідою та опубліковану у вересні 2009 року.
Матеріали розповідали про досвід чотирьох людей з інвалідністю, які відвідували футбольні матчі в Ріо-де-Жанейро, і висвітлювали питання доступності спортивних арен для вболівальників.
У 2012 році тираж газети складав 80 238 примірників[5].
21 березня 2020 року, під час пандемії COVID-19, Lance! оголосила про призупинення виходу друкованої газети, починаючи з наступного дня[6]. Однією з причин стало те, що працівники, відповідальні за верстку та підготовку номера до друку, мусили продовжувати працювати в редакції, тоді як репортери й редактори вже працювали дистанційно. Додатковим чинником стало погіршення роботи газетних кіосків, основного каналу розповсюдження видання.
Спочатку рішення розглядалося як тимчасове, однак згодом друкований випуск остаточно припинили. Після переходу до цифрового формату видання стало значно меншим за чисельністю персоналу. За словами видавця Вальтера де Маттоса Жуніора, після відмови від друкованої версії діяльність Lance! знову стала прибутковою. У 2021 році в компанії працювало приблизно 60 осіб, а прогнозований річний дохід становив близько дев'яти мільйонів реалів.
У 2017 році компанія розпочала процедуру судового оздоровлення, завершення якої було пов'язане з продажем цифрового видання. 2 вересня 2021 року інтернет-портал Lance! продали групі інвесторів за 25 мільйонів бразильських реалів. Угода охоплювала бренд і цифрові платформи. За умовами договору, через п'ять років після підписання угоди продавець мав отримати назад право на використання бренду для можливого відновлення друкованого видання.
Окрім щоденної газети, Lance! випускала кілька додаткових видань.
У 2000 році було започатковано журнал Lance! A+. Спочатку він виходив щосуботи разом із газетою, а в жовтні 2007 року став щомісячним. Його можна було придбати разом із першим суботнім номером газети кожного місяця.
У 2008 році з'явився журнал Fut!Lance, присвячений футболу та темам, пов'язаним із чоловічими інтересами. Він виходив щомісяця окремо від газети, хоча перші два номери пропонувалися зі знижкою разом із щоденним виданням.
У квітні 2008 року Lance! також започаткувала Jornal Vencer, щоденне видання для вболівальників футбольного клубу «Фламенгу».
У 2007 році, після затвердження Бразилії господарем чемпіонату світу з футболу 2014 року, Lance! склала рейтинг бразильських стадіонів, які могли приймати матчі турніру. Оцінювання охоплювало 19 критеріїв, зокрема наявність даху, стан санітарних приміщень і обладнання корпоративних лож.
Перше місце посів стадіон «Енженьян» у Ріо-де-Жанейро. Другим став стадіон «Арена да Байшада» в Куритибі, а третім — стадіон «Морумбі» в Сан-Паулу.
У 2008 році газета опублікувала другий рейтинг, цього разу зосереджений на комфорті вболівальників. До оцінювання включили стадіони, які використовувалися клубами найвищого дивізіону Бразилії[7]. Журналісти відвідували матчі як звичайні глядачі та оцінювали внутрішню інфраструктуру арен і прилеглу територію. У другому рейтингу перше місце посіла «Арена да Байшада», друге — «Енженьян», а третє — стадіон «Орландо Скарпеллі» у Флоріанополісі.
- 2010 — перемога в категорії друкованої журналістики на другій премії Brazil Sports and Social Inclusion Award за серію репортажів Torcedor diferenciado.
- ↑ (порт.) Os meninos do Lance! – Observatório da Imprensa [Архівовано 2007-05-19 у Wayback Machine.] (October 26, 2003)
- ↑ "Acaba edição gaúcha do jornal Lance!; diário não alcançou desempenho satisfatório", Ribamar Xavier, Esporte & Midia, 1/4/2014, acessado em 16/08/2015
- ↑ Luiz Henrique Mendes (11 квітня 2021). Olho no Lance! – Um símbolo do futebol brasileiro vai a leilão. Pipeline.
- ↑ L! ganha prêmio de Inclusão Social. Lance!. № 4752. Areté Editorial. 24 листопада 2010. с. 24.
- ↑ (порт.) Maiores Jornais do Brasil [Архівовано 2014-05-08 у Wayback Machine.], retrieved 7 May 2014
- ↑ Coronavírus: Lance! interrompe a circulação de sua edição impressa. Lance!. 21 березня 2020. Процитовано 30 червня 2021.
- ↑ "Jornal O Lance avalia estádios no Brasil" clicrbs.com.br/
- Офіційний сайт (порт.)
