Перейти до вмісту

Deno

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Deno
Типсередовище виконання
АвторRyan Dahl
Розробникрізні
Перший випуск13 травня 2018; 8 років тому (2018-05-13)[1]
Стабільний випуск2.9.6[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (27 серпня 2026)
Операційна системаLinux, macOS, Microsoft Windows
Мова програмуванняTypeScript, JavaScript, Rust, C++
Стан розробкионовлюється
ЛіцензіяMIT license[3][4]
Онлайн-документаціяdocs.deno.com(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Репозиторійhttps://github.com/denoland/deno
Вебсайтdeno.com

Deno — програмний проєкт, що пропонує схожу на Node.js платформу для відокремленого виконання застосунків на мовах JavaScript і TypeScript, яка може бути використана для виконання застосунків без прив'язки до браузера, наприклад, для створення обробників, що працюють на сервері. У Deno використовується JavaScript-рушій V8, який також застосовується в Node.js і браузерах на основі проєкту Chromium.

Код проєкту поширюється під ліцензією MIT. Проєкт розвиває Раян Дал (Ryan Dahl), творець JavaScript-платформи Node.js.

Особливості

[ред. | ред. код]

Однією з головних цілей створення нового runtime для JavaScript є надання більш захищеного оточення. Для підвищення безпеки обв'язка навколо рушія V8 написана на мові Rust, що дозволяє уникнути багатьох вразливостей, що виникають через низькорівневу роботу з пам'яттю, таких як звернення до області пам'яті після її звільнення, розіменування нульових вказівників і вихід за межі буфера. Для обробки запитів в неблокуючому режимі застосовується платформа Tokio, яка також написана на мові Rust. Tokio дозволяє створювати високопродуктивні застосунки на основі подієво-орієнтованої архітектури (Event-driven), що підтримують багатонитевість і обробку мережевих запитів в асинхронному режимі.

Основні особливості Deno:

  • Орієнтація на безпеку в конфігурації за замовчуванням. Звернення до файлів, мережеві можливості і доступ до змінних оточення за замовчуванням блоковані і вимагають явного увімкнення;
  • Вбудована підтримка мови TypeScript, окрім JavaScript;
  • Runtime поставляється в формі одного самодостатнього виконуваного файлу («deno»). Для запуску застосунків за допомогою Deno досить завантажити для своєї платформи один виконуваний файл, розміром близько 100 Мб, що не має зовнішніх залежностей і не вимагає якоїсь особливої установки в систему;
  • При запуску програми, а також для завантаження модулів можна використовувати адресацію через URL. Наприклад, для запуску програми welcome.js можна використовувати команду
deno https://deno.land/std/examples/welcome.js
  • Код з зовнішніх ресурсів завантажується і кешується на локальній системі, але ніколи автоматично не оновлюється (для поновлення потрібно явно запустити застосунок з ключем «--reload»);
  • Ефективна обробка в застосунках мережевих запитів по HTTP. Платформа розрахована на створення високопродуктивних мережевих застосунків;
  • Можливість створення універсальних вебзастосунків, які можуть виконатися як в Deno, так і в звичайному веббраузері;
  • Крім runtime платформа Deno також виконує роль пакетного менеджера і дозволяє всередині коду звертатися до модулів по URL. Наприклад, для завантаження модуля можна вказати в коді:
import * as log from "https://deno.land/std/log/mod.ts"

Файли, завантажені з зовнішніх серверів по URL, кешуються. Прив'язка до версій модулів здійснюється через зазначення номерів версій всередині URL, наприклад, «https://unpkg.com/liltest@0.0.5/dist/liltest.js»;

  • До складу входить інтегрована система інспектування залежностей (команда «deno info») і утиліта для форматування коду (deno fmt).
  • Для розробників застосунків запропонований набір стандартних модулів, які пройшли додатковий аудит і перевірку на сумісність;
  • Всі скрипти застосунку можуть бути об'єднані в один JavaScript файл.

Відмінності від Node.js:

  • Deno не використовує пакетний менеджер npm і не прив'язується до репозиторіїв, адресація модулів здійснюється через URL або за файловим шляхом, а самі модулі можуть розміщуватися на будь-якому сайті;
  • Різниця в API: всі асинхронні дії в Deno повертають promise;
  • Deno вимагає явного зазначення всіх необхідних повноважень для файлів, мережі та змінних оточення;
  • Всі помилки, які не забезпечені обробниками, призводять до завершення виконання програми;
  • У Deno застосовується система модулів ECMAScript і не підтримується require().

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Contributors, denoland/deno, Github. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  2. Release 2.9.6. 27 серпня 2026. Процитовано 28 серпня 2026.
  3. deno/LICENSE at master. GitHub. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  4. The MIT License. Open Source Initiative. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 17 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]